Безмежжя, простір за межою,
Малюнок пензлем і нежива рука..
Останній крик! Ніхто не обернеться..
Спокійний видих, тиша і нежива душа.
Повітря десь, а за вікном щось ллється.
Метелик тихий, дощик накрапа..
Безмежжя, мгла, ніхто не повернеться,
Не кинеться, не вмре, не запита..
Ніщо навкруг, лише прозорі віти
Хитають правду, вбиваючи любов.
Так справді є, не можна не радіти -
Хтось десь когось і пролилася кров…

Поделиться: