Дозволь тебе покохати.
Лиш раз, на одну хвилинку.
Від радості закричати
Й у прірву сягнути стрімко.

Забути, що є на світі
Обов'язки, правила, люди.
Існує в ранковім суцвітті
Лиш усмішка твоя усюди.

У сон цей чарівний упасти,
Не знати, де є і де будеш,
Та подумки в собі тримати
Надії, що ти не забудеш.

Кохання достатньо сліпого,
Але чи воно все ж існує?
Любити тебе лиш одного,
Якщо ти дозволиш мені...

Поделиться: