Я - незахищений листочок,
Дитина, що навіть не пише.
Я можу гладити струмочок,
Поборсатись в землі та в тиші.

Я можу в гості завітати,
Із скрипом відчинити двері,
І я обожнюю гранати,
Їх запах та їх сік на стелі.

Я вірю в магію дороги
Та гріюсь в сяйві перехожих.
Не потребую допомоги
Від інших, на дітей не схожих.

Так, я - дитина, і я прагну
Лиш сонця музику почути.
Не знаю ні брехні, ні правди.
Не знаю, хто такі ті люди.

Поделиться: