Де та величність у слові?
Невже не побачив і ти?
Це вам не бруньки калинові,
Не сяйво нової звізди.

Нещасні чотири лиш букви,
Чому так назвав його хтось?
Забути його поміж купи,
Залишити в місті "Авось".

І все ти несеш в своїх хвилях:
Красу синьогривих тих вод.
І страх, що накриєш півмилі
Всіх ближньоживучих сволот.

Тобі усього вистачає,
Найкращий пейзажі - твої.
І сили та краю не маєш,
А десь ти несеш кораблі.

Поделиться: