Я живу поміж будинків і вулиць,
часом плачу,
а часом сміюсь,
іноді випробовує життя на вдачу,
однак я надалі пишу
свій мінорний етюд.

Мені не снилось так давно вже море,
і руки твої,
в них, напевно, суть
того, що діється довкола,
напевно, ти заплачеш,
а я, як завжди, посміюсь.

Поделиться: