На дворі іде дощ.
Це вже так звично.
Його сердиті звуки слухать по ночам.

Він гра тобі чарівно й феєрично.
А ти цюмузику і раз не помічав.

Він гра лише вночі,
Співа лишедля тебе.
Та тобі байдуже до нього й до пісень.

Він краплями кричить тобі про мене,
Ти ж, став глухим
І чуєш лише вдень.

А що ж душа,
Яка вночі співає,
І краплі її падають в імлу?
А що ж душа?
В тобі душінемає.
В тобі лише калюжі від дощу.

Поделиться: