Зайка, я пишу цього листа, тому що правда накипіло .... Два роки тяжким вантажем ці емоції з'їдають мене зсередини ... Два роки ... Напевно я мазохістка по життю, бо розсудлива і любляча себе людина вже давно б послала тебе до біса ....Нещодавно ти написав, що любиш мене за те, що я, знаючи який ти э, продовжую тебе любити. Неправда, я не кохаю тебе. Кажуть, кохати можна тільки двічі в житті, і на моєму шляху обидва рази були до нашої з тобою зустрічі. Але, знаєш, ти ж бо настільки цинік, що тобі не зрозуміти взагалі як люди прив'язуються один до одного...

Я зустріла тебе в той момент, коли була байдужа до всього, а ти змусив літати метеликів десь на рівні низу живота ... І головний парадокс у тому, що вони там і досі ....Бажання володіти тобою мало схожість з тваринними інстинктами. Пристрасть весь час асоціювалася в мене з червоним кольором і аргентинським танго, а ось тепер ще й з тобою. І це не має нічого спільного з коханням. Любов - це почуття, яке дарує людині крила і в той же час позбавляє можливості дихати. Ти ж даруєш мені невагомість відразу ж відключаючи мій мозок. Як тільки відстань між нами стає менша за 30 сантиметрів, все тіло нібито пронизує електричним струмом. Твої стогни для мене найкраща музика. Хочу, щоб ти не відпускав мене ні на мить. Хочу щоб ти любив мене добу безперервно, але ти ж занадто самозакоханий для цього, адже правда?

Все що я роблю знаходячись поряд з тобою, зроблено в стані афекту. Пристрасть домінує в мені, відключаючи всі почуття, які панують всередині мене - сором, почуття власної гідності і розум.

Кажуть, що коли справді кохаєш то як дружина декабриста ти готова йти босоніж по снігу. А на що можна піти, коли ти не любиш, але поглинений пристрастю?Не можу для себе відповісти на це питання. Але вважаю на багато що, коли я заради неї поступилася своїм моральним принципам і погодилася на так звану «вільну любов» (хоча чого я обманюю себе, ти ж наші відносини взагалі не визначив ні в які рамки). Виявляється від пристрасті не втечеш, тут не допомогло ні видалення з друзів в соціальних мережах, ні видалення телефонів. Ми не відпускаємо один одного.

І пристрасть не єдина причина наших відносин. Дорогий, я захоплююся тобою, щиро, я багато чому б хотіла навчитися в тебе, але ...талант він або є, або його немає, не можна згенерувати його в собі за помахом чарівної палички. І тут ні розумні книги, ні поради не стануть порадниками. Так, з тобою я відчуваю ще й духовно-інформаційний оргазм.

Кажуть, що пристрасть проходить, коли приходить відчуття перенасичення, але от чомусь у мене його досі немає. Так, я з нетерпінням чекаю того моменту, коли зможу дивитися на тебе, а метелики будуть пурхати поруч, а не всередині мене. Як я хочу насолодитися їх польотом. Дивитися тобі в очі і нічого не відчувати. Впевнена, що спогади про тебе будуть жити зі мною до старості і сидячи біля каміна я згадаю про те, яке ж буйство почуттів кипіло всередині мене колись і посміхнуся тому, що все-таки не даремно я прожила на цьому світі ....А поки я з нетерпінням чекаю твого «Я скучив і дуже хочу тебе »....

Поделиться: