Ти сидиш на березі моря
Із пляшкою не відкоркованого вина.
Ти хочеш напитися з горя
Й щоб пляшка спорожніла до дна.

Ти сидиш і дивишся в даль далеку.
Десь над тобою пролітає лелека…
Злети і ти у небо птахою,
Забудь, що був колись невдахою!

Розправ свої могутні крила,
Повір у себе і злети,
Допоки морська хвиля не накрила.
Лиш так ти досягнеш мети!

Отямся! Досить пити!
Викинь пляшку свою у море,
Бо тільки воно у силі горе твоє потопити.
А всі свої страхи ти й сам перебореш!

Ти летітимеш птахом до вирію.
І знов станеш колись перед вибором:
Не бажай купу грошей, жадай лиш свободи
І хорошої з моря погоди.

Поделиться: