Здається, ще зовсім недавно все було зеленим, а надворі стояла спека. Однак прийшла цариця у золотих сукнях, змахнула рукою – і повіяло прохолодою, змахнула удруге – і пташки відлетіли у вирій. Взявши до тендітних ручок пензлі, красуня розмішала на палітрі фарби і перефарбувала все навкруги: небо набуло більш фіолетового і сірого кольорів, травичка змінила свій соковитий зелений колір на сірий з жовтим відтінком, що зовсім позбувся життя, однак сірий похмурий асфальт набув веселого жовтого кольору – його прикрашає опале листя. Та найчарівніше, що зробила художниця-осінь, - перефарбувала яскраве, зелене листя у червоний, коричневий кольори, а головне, у жовтий, з відтінком золота, що чарівно виблискує на сонці....

А може, насправді осінь ніяка не художниця? Може вона просто володарка вогняного царства, в якому живуть і працюють ковалі – чудові майстри своєї справи і вірні помічники своєї цариці, і саме вони виковують осіннє листя з різних коштовних металів, ювелірно вирізьблюючи кожен закуток листочків?

А далі – робота Вітра. Дмухнув раз – зелене листя опало, його розібрали тваринки по своїм ніркам, щоб взимку їм завжди було тепло. Осінь струснула з долонь різьбярське листя. Дмухнув удруге Вітер - тоді золоті листочки порозлітались і зачепившись об гілля дерев, тієї ж ночі стали на місця зелених.

Подивилася Осінь на цю красу, обернулась навколо, впевнилася у затишку – і відпустила своїх помічників. Тепер вона сама в змозі впоратися з усім – адже як і раніше у неї залишилися чарівні фарби.

Поделиться: