Я тебе цілував біля вишні,
У вишневому, звісно, саду.
І думки я пригадую грішні,
Що ніяк у слова не складу.

Ніч котилася швидко до ранку.
Я контроль поступово втрачав.
Твоя мати чекала на ганку,
Поряд з нею твій батько бурчав...

Леле, іноді я відчуваю
Від долоні тепло на плечі.
Образ твій я уже й не згадаю,
А та вишня ще сниться вночі.

Поделиться: