У щілину між двох фіранок
Зайшов у хату сонця промінь.
Прокинусь і зустріну ранок,
Зірниці дивовижний пломінь.

Мене збадьорить прохолода,
Коли зроблю я крок на ганок.
Нічного сну мені не шкода –
Кажу я: "Добрий ранок, Ранок".

Води холодної із кварти
Дружина подає ся вмити.
Плесне на голу спину – жарти.
Сміюсь, а що мені робити…

Йдемо затим до столу разом.
Сніданок в затінку надворі.
Сьогодні картопляні зрази
Й до кави настрій у мажорі.

Із даху одуд нас гукає,
Зозуля закувала в лісі,
На призьбі кішка позіхає,
Касатка копошиться в стрісі…

Я милувався на природу
В обіймах літнього розмаю…
Та треба бігти на роботу –
Цілую жінку і тікаю…

Поделиться: