Дозвольте жити.
Дозвольте носити цукерки у кишенях!
Час від часу, дякувати Богу.
Перетинати лінії, грішити!
Проклинати день, а в ночі знову хотіти жити.
Дозвольте мовчати,
рахувати зорі і наївно вірити весні.
Задихатися від мрії, доводячи теорію свого "Я"
Здаватись без бою,лаяти декоративну вразливість.
Дозвольте припинити говорити "Так"
І в решті-решт навчитись пити спокійно каву.
Стомлювати долоні, від власних варіацій.
Заїдати своє боягузство винятково, і то лише по вівторках.
Дозвольте в щент проломити небо.
І лиш потім втратити себе.

Поделиться: