На світі доволі

Оказій,

Є сірі і білі маразми.

Є згублені касти,

Підкасти.

А ти, як завжди, просто,

Рушиш собою світ,

Немудро міряєш бійні убори…

Коли на плечах

Зоріє своя

Голова –

Зірка скроплює

Звуки-дива.

Сіра ворона скиглить

У закутку,

Біла злітає.

Та мало там

Наїдку.

Кришу себе білими крихтами,.

Солю себе

Білими

Краплями,

Лию на себе

Білі крупинки історії.

По чорній

Землі

Чорними лапами, чорнії ворони.

Білі злетіли –

У Ирії

Стомлені.

Білі хотіли,

Білі не сміли, і заніміли.

Былы Хорвати

На землях

Горгони.

Білі сліди, по білому світу,

Білими руками

Біле молоко зціджують.

До землі білі краплі підмішують,

До сірої страви.

Біленькі личенька

В дзеркалі правди.

Білого гамору

Білі повії

Вітер згинає, полум’я мріє…

Сірі ворони –

Сірі дороги.

Долі затворниці. –

На білому лані.

Поделиться: