Прохолодне небо

Вкрилося блискітками.

Зачерпнуло пригорщі

Вогню,

Вагомі самоцвіти

Склало до пазухи.

Дежавю?

Прийми у Синю торбину

Малинову книгу

Життя –

Прилистком послужить

Вітер в долині.

Зазнач світлі згини шиття

Білими плямами - вишнями,

Знайди хвилину

Для благовісті

Всевишнього.

Твій нерозгаданий подих

На сивім порозі костелу.

Маленька квіточка

Буття,

Шляхи

Ефемеру.

Говори і йди

Про зимно занизаний простір.

Безмежжям долинним

Твої розхристані думи,

А знаєш,

Ми біжимо разом,

Обоє крізь простріл,

Ми в твоїх обіймах

Віршовані

Гості.

Наївно малинна,

Крізь гори,

Через дороги

Спраглого жару,

Лечу понад

Мости

Проривного жаху.

Завертаю отару

Блакитних ягниць

До тебе,

До дому.

Падаю ниць.

Поделиться: