А у мене є Вiруся
Гарна, наче з неба.
Я до не засмiюся,
А вона – до мене

Простягає рученята.
Скучила, вiзьми мене!
Круглi, синi оченята,
Нахилюся - пригорне

У бузковому вiзочку
Я тебе кататиму,
Нiжну, тиху колискову,
Я тобi спiватиму

Поделиться: