Два сина в Києві. На площі. На Майдані.
А в матері від страху серце в'яне:
Один в юрбі, бо європейська тре свобода,
А другий служить в України і в народу.

В руках одного уже бачила каміння,
І він показував при цьому своє вміння,
А руки іншого тримали щит і зброю,
І він готовий і до крові і до бою,

Бо не поділять круті дяді трохи влади,
Вони чужі завжди лиш бачать гріхи-вади...
А в України розривається серденько,
Вона страждає, вона плаче, вона - ненька.

Поделиться: