• Василюк Марина
    У каві розтоплені сни, а сонце як погана прикмета гортатиме сторінки твоєї правди , оті маленькі аркуші життя.. Ти бачиш час , а хтось спить з відкритими очима. Твої слова - почуто , і приречено розтікаючись по всьому тілу, нахабно вриваються глибоко у монолог твого життя . Старий годинник ..